Краткие церковные правила мирянам

Пам’ятка християнина про ПРАВИЛА, що являють собою незмінний принцип буття Церкви у світі

Із Правил Святих Апостолів

Правило 9. Всі вірні, що до церкви входять та слухають Писання, але на молитві та святому Причасті до кінця не бувають (авт. тобто не бувають до кінця служби Божої), як таких, котрі призводять до церковних безчинств, належить відлучити від церковного спілкування.

Правило 51. Якщо єпископ, або пресвітер, або диякон, чи взагалі хтось із священничого чину, відмовляється від шлюбу і м’яса і вина не заради подвигу стримання, а тому що гидує, забувши, що все дуже добре, і що Бог, створюючи людину, чоловіка та жінку створив їх, і таким чином богохульно обмовляє творіння; або нехай виправиться, або нехай буде позбавлений священничого сану і відлучений від церкви. Так само і мирянин.

Правило 58. Єпископ, або пресвітер, який не дбає про причетників і про людей і не навчає їх благочестя, нехай буде відлучений. Якщо і надалі залишиться у цьому недбальстві і лінивстві, нехай буде позбавлений священства.

Правило 72. Якщо хтось із причетників, або мирян, із святої церкви вкраде віск або єлей, нехай буде відлучений від спілкування церковного, а те що взяв, нехай поверне вп’ятеро.

 

Із Правил Святих Отців прийнятих на П’ято-Шостому (Трульському) Вселенському Соборі у 691-692 років.

Правило 11. Ніхто з тих, що належать до священничого чину, або із мирян, зовсім не повинні їсти опрісноків, які дають юдеї, ані вступати з ними у співдружність, ні у хворобах прикликати їх і приймати від них лікування, ані у лазнях разом з ними митися. Якщо ж хтось насмілиться творити це, нехай буде виключений, а мирянин нехай буде відлучений.

Правило 23. Ніхто з єпископів, чи пресвітерів, чи дияконів, надаючи пречисте Причастя, нехай не вимагає від причасника за таке причастя грошей, або чогось іншого. Бо благодать не продається. І ми не за гроші надаємо освячення Духа, але щиро повинні надавати його достойним цього дару. Якщо ж хтось із зарахованих до кліру викритий буде у тому, що вимагає якоїсь винагороди від того, кому надає пресвяте Причастя, нехай буде відкинутий, як ревнитель Симонової омани та підступності.

Правило 59. Хрещення нехай не звершується у молитовниці, що знаходиться всередині дому, але бажаючі удостоїтися пречистого просвітлення, нехай приходять до кафоличних церков, і там цього дару нехай сподобляються. Якщо ж хтось викритим буде, що не дотримується постановленого нами, то клірик нехай буде виключений, а мирянин нехай буде відлучений.

Правило 61. Ті, що звертаються до чарівників, або так званих стоначальників (авт. старших волхвів), чи до інших подібних, щоб дізнатися від них, що забажають їм відкрити, згідно з попередніми отцівськими про них постановами, нехай підлягають шестирічній єпитимії за правилом. Тій же єпитимії належить піддавати і тих, котрі водять ведмедиць, чи інших тварин, для насмішок та на шкоду тваринам, і, з’єднуючи обман із безумством, промовляють ворожіння про щастя, про долю, про родовід, та багато інших подібних тлумачень; так само як і так званих хмаро гонителів, заклинателів (авт. змій, вогню та іншого), виробників охоронних оберегів, чаклунів. А тих, що заскніли у цьому, і не відвертаються від цього і не тікають від таких згубних та язичницьких вигадок, визначаємо зовсім відлучати від церкви, як і наказують священні правила. Бо, «яке спілкування праведності з беззаконням? – як каже Апостол. – Яка згода між Христом і Веліаром? Або яка співучасть вірного з невірним? Яка сумісність храму Божого з ідолами?» (2 Кор. 6, 14-16).

Правило 62. … визнаємо: ніякому чоловікові не одягатися у жіночий одяг, ні жінці одежу властиву чоловікові; також не носити масок комічних, або сатиричних, або трагічних; при давленні винограду в точилах не виголошувати огидного імені Діониса, і при вливанні вина у бочки не влаштовувати сміху, і через невігластво, або через суєту не робити того, що притаманно бісівській омані. Тому, тих, хто віднині, знаючи це, наважаться робити що-небудь із вищесказаного, якщо є кліриками, наказуємо виключити їх із священного чину, якщо ж миряни, відлучати від спілкування церковного.

Правило 76. Ніхто не повинен усередині священної (церковної) огорожі корчемницю влаштовувати, або різні наїдки продавати, або іншу торгівлю організовувати, зберігаючи благословення до церков. Бо Спаситель наш і Бог, життям Своїм у плоті повчаючи нас, наказав не творити дім Отця Свого домом торгівлі. Він і міняльникам порозсипав гроші, і вигнав тих, що робили святий храм світським місцем (Ін. 2, 15-16), Ось тому, якщо хтось буде викритий у названому злочині, нехай буде відлучений.

Правило 80. Якщо хтось – єпископ, чи пресвітер, чи диякон, чи хто-небудь із зарахованих до кліру, чи мирянин, не маючи ніякої поважної причини або перешкоди, через які надовго був усуненим від своєї церкви, але, перебуваючи в місті, три неділі підряд протягом трьох тижнів, не прийде на молитовні церковні зібрання, то клірик нехай буде виключений з кліру, а мирянин нехай буде позбавлений церковного спілкування.

Правило 84. Наслідуючи канонічні постанови отців, визначаємо і про немовлят: кожного разу, коли не виявляться достовірні свідки, які однозначно підтвердять, що є хрещеними, і коли самі вони, через малолітство, не можуть дати необхідну відповідь про звершене над ними Таїнство, необхідно без усяких сумнівів хрестити їх, щоб таке непорозуміння не позбавило їх очищення такою великою святинею.

Із Правил Святих Отців.

Послання канонічне, святого отця нашого Діонісія, архієпископа
Олександрійського і сповідника, до єпископа Василіда.

Правило 2. Про жінок, котрі знаходяться в очищенні, чи дозволяється їм у такому стані входити у дім Божий, вважаю що зайве і запитувати. Бо не думаю, щоб вони, якщо є побожні й благочестиві, перебуваючи у такому стані, насмілилися б чи приступити до святої Трапези, чи торкнутися Тіла і Крови Христових. Бо і жінка, котра мала дванадцятирічну кровотечу, заради зцілення, доторкнулася не до Нього, але тільки до краю одягу. Молитися, в якому б хто не був стані, і як би не був настроєний, поминати Господа і просити допомоги не забороняється. Але приступати до того, що є Святе Святих, нехай буде заборонено не цілком чистому душею і тілом.

Із Правил Святих Отців.

Друге канонічне послання святого отця нашого Василія, архієпископа
Кесарії Капппадокійської, до Амфілохія, єпископа Іконійського.

Правило 25. Той, хто має за дружину розбещену ним, за розбещення нехай буде підданий єпитимії, але нехай буде дозволено йому мати її за дружину.

Правило 26. Блуд не є шлюбом, і навіть початком шлюбу. Тому тим, які з’єдналися через блуд, краще буде, якщо це можливо, розлучатися. Якщо ж продовжать спільне життя, то нехай приймуть єпитимію блуду: але шлюбне співжиття нехай продовжать, щоб не сталось чого гіршого.

Похожие записи

Начните вводить, то что вы ищите выше и нажмите кнопку Enter для поиска. Нажмите кнопку ESC для отмены.

Вернуться наверх