В червні два великих свята: 13 червня – Вознесіння та 23 червня – Свята Трійця.
24 червня – день Святого духа – не у всіх храмах буде проведено Богослужіння в цей день. Але ви знайдіть відкритий храм, і подякуйте Йому за всю Його доброту і попросіть допомоги.
Будемо відмічати три дні пам’яті святих: царя, апостола і цілителя. Богослужіння будуть проведені тільки в Соборах. Тому, дома на ранковій молитві звертайтеся в цей день до святих для вирішення своїх проблем.
Уже скоро буде рік, як Православна Церква України перейшла на збоченський масонський календар, відмовившись від Бога. Допомога нашій армії зменшилась, воювати нічим. Завдяки тому, що Пасхалію святкували за старим календарем, Господь трохи змилостився і дозволив невелику допомогу, але після Трійці наша держава знову впадає в єресь.
Звертаюсь до розумних, освічених, віруючих людей, вимагайте від влади відмінити збоченський календар. Хай вони наведуть вагомі аргументи переходу на цей календар. Аргументи, які суперечать переходу, я надав в попередніх статтях.
3 червня
День пам’яті святого царя Костянтина
Царя Костянтина Великого ще називають рівноапостольним, тому що подібно апостолам, він зробив дуже багато для розвитку християнства. До нього гнали християнську віру, християн переслідували і карали, а він зробив її державною в Римській імперії.
В 306 році, після смерті свого батька, Костянтин прийняв престол управляючого західними областями Римської імперії – Іспанії, Галілеї і Британії. Він, як і його батько, не переслідував християн, а поважав за їх хороші якості. В цей час царствував в Римі Максентій – людина зла і користолюбна. Під його керівництвом було важко не тільки християнам, але і язичникам. Римляни звернулись до Костянтина з проханням звільнити їх від тирана. Костянтин пішов проти Максентія, і коли наближалися до Риму, він і його військо побачили хрест із зірок з написом: «Цим перемагай». Вночі Господь повелів Костянтину зробити прапор у вигляді хреста і зобразити хрести на зброї, шоломах і щитах війська. Костянтин зробив так і переміг. Тоді стало християнство державною релігією, але Костянтин ще не христився. Охрестився він незадовго до своєї смерті. В східних областях Римської імперії правив Ліціний, який теж гнав християн. Костянтин переміг і його, і став єдиним правителем всієї Римської імперії.
Християнська віра стала головною в імперії. Християнам повернули всі права, посади, та маєтки. Всі засудженні були звільнені. Почали будувати храми, а ідольські капища знищувати. Костянтин обрав столицею імперії Візантію і назвав її Новим Римом, Константинополем.
Костянтин відновив Єрусалим і збудував тут, на місті розп’яття і воскресіння Христа, величний Храм.
Під час царювання Костянтина виникла єресь Арія. Він зізвав в м. Нікеї Перший Вселенський Собор, на якому єресь була осуджена і було створено перша половина молитви «Символ Віри».
Костянтин помер в 337 році на 65 році свого життя. Тіло його поховане в збудованому ним Соборі Святих Апостолів.
Свята Цариця Олена була помічницею сину своєму Костянтину в справах розвитку християнства. Вона прийняла християнство і не дивлячись на свій похилий вік в 326 році відправилась на Святу Землю. Там вона зруйнувала ідольське капище, збудоване на освячених Христом місцях і збудувала там храми. Знайшла Святий Животворящий Хрест, відкрила багато мощей святих. Вернувшись до сина, вона привезла частинку Хреста і святі цвяхи, якими розпинали Христа.
Померла Свята Олена в 327 році, в 80 років від свого народження.
Частина мощей Костянтина і Олени зберігаються в Києві, в Лаврі.
Якщо ви уважно прочитали, то зрозуміли, що хоча Св. Костянтин так багато зробив для віри християнської, сам він не мав стійкої, кріпкої віри. Він розумів силу християнства, необхідність змін в релігії, але дуже довго не хрестився, в душі був язичником. Він навіть деякий час підтримував Арія, але потім зрозумів його помилки.
Історично життя Св. Костянтина було дуже суперечливим, йому було важко змінити богів своїх предків.
До нього не звертаються про утвердження в істинній вірі, але він завжди допомагає християнам, тому прохають:
Святий Рівноапостольний царю Костянтине, допоможи нам перемогти ворога і утвердити християнство в нашій державі. Дай нам можливість жити в мирі, щасті, добробуті і благополуччі. Благослови наше військо на перемогу. Ми як і ти на своїй зброї накреслили білі хрести, щоб Господь зрозумів, що ми з Ним і виконуємо Його вказівки.
14 червня
День пам’яті Преподобного Агапіта Печерського Цілителя
Цілитель Агапіт жив в Києво-Печерській Лаврі в одинадцятому столітті. Коли хтось із ченців захворював, він приходив до нього, годував його, лікував травами і молитвами. До нього приносили і хворих з навколишніх міст, він зцілював їх. Допомагаючи хворим Агапіт не брав з них ніякої оплати, тому його називали безсрібним цілителем.
Під час діянь Агапіта в Києві прославився врачуванням якийсь вірменин. При одному погляді на безнадійно хворого він міг назвати день його смерті.
Коли Агапіт тяжко захворів і життя його підходило до кінця, то вірменин прийшов до нього і сказав, що він через три дні помре. Агапіт поцікавився: «Все твоє мистецтво врачування складається з того, що ти передвіщаєш день смерті? А ти зумій продовжити дні мого життя. Мені сказав Господь, що я помру через три місяці». Так і відбулося, Агапіт помер через три місяці. Врачуватель-вірменин прийняв християнство і постригся в монахи.
До Св. Агапіта звертаються всі важко хворі, просять зцілення. Звертаються і здорові за своїх хворих рідних і близьких.
Агапіт всім допомагає, але майте на увазі, що потрібно бути істинно віруючою людиною, або пообіцяти і виконати обіцянку стати віруючою – тоді і буде допомога.
24 червня
День пам’яті святого апостола Варнави
Він був апостолом із 70. Родився на острові Кіпр в багатих євреїв, виховувався разом з Савлом (апостолом Павлом) в Єрусалимі у відомого в той час вчителя Гамаліїла і був товаришем Савла.
Варнава часто відвідував храм, суворо дотримувався постів і жив благочестиво. Він відвідував проповіді Ісуса Христа, бачив його чудеса, йому сподобалось Його вчення і він увірував в Нього. Господь вибрав його в число 70 апостолів. Апостол Варнава продав свій спадок і кошти поклав до ніг апостолів.
Коли апостол Павло, після свого повернення до християнства, прийшов в Єрусалим, то Варнава познайомив його з апостолами. Варнава ходив в Антиохію, покладав руки на новонавернених, проповідував з Павлом. Був на соборі в Єрусалимі, на якому вирішували чи потрібно обрізати язичників перед хрещенням. На 76 році свого життя прийняв жорстоку кончину в м.Саламині. Озлоблені його проповіддю іудеї забили його камінням і хотіли спалити тіло, але вогонь його не торкнувся.
В 488 році його тіло було знайдено, і на грудях святий апостол тримав Євангеліє від Матвея переписане самим Варнавою. До нього звертаються з проханням:
Надати кріпку віру, впевненість в своїх діяннях в захисті від підлої зради. І також зі своїми особистими проханнями.
Отець Юрій