Дні пам’яті святих існують кожний день. Я вибираю вам по декілька на місяць. Я часто чую обурення людей про те, навіщо писати про страждання і муки святих, в наш час страждань і так вистачає. Ми повинні брати приклад з когось, краще зі святих. Навчатись в стійкості віри у святих. Ніхто не вимагає повторювати подвиги і страждання святих, але потрібно розуміти, що вони добились святості тому, що не сховались за спинами інших, а йшли попереду і стійко перенесли страждання.
В наш час, коли на нашу державу напав ворог, кращі із кращих пішли її захищати. Але є «істоти», які втратили честь і совість і вважають, що воюють, страждають дурні, а вони розумні сидять під юбкою у жінок.
Святість приходить через страждання. Красиве життя в цьому світі, а також у потусторонньому потрібно заробити.
Коли ви щось робите, думайте, для чого ви це робите і чи буде користь вам і вашим близьким.
12 квітня
День пам’яті Преподобного Іоана Ліствичника
Цього святого завжди поминають і в 4 неділю Великого посту, обов’язково на Недільній Літургії.
Якщо 12 квітня не завжди буде Богослужіння, а ви захочете звернутися з подякою чи проханням до Іоана Ліствичника, то знайдіть відкритий Храм і помолиться там. Але на 4 неділю Великого посту його завжди поминають.
Народився Іоан в Константинополі, отримав хорошу освіту. В 16 років залишив звичайне життя і поселився на горі Синайської. Прийняв суворе послухання, не проявляв своєї волі, не виставляв себе освіченим. Через декілька років пішов в пустиню Фолу, біля Синая. Прожив там 40 років. Про Іоана відомо те, що він їв все, що не заборонене правилами церкви, не постився суворо, але дотримувався міри. Не проводив ночей без сну, але і спав недовго. Не лежав на землі, але жив в смиренні. Займався читанням і переписом книжок. Любив бесіди про душу. Іоан деякий час був ігуменом в монастирі, але відмовився від посади і поселився в пустелі.
Він написав відому віруючим книгу «Ліствиця», в якій описав 30 видів доброчинств, як сходинок, по яким істинний християнин повинен йти до своєї досконалості і до блаженства. Завдяки цієї книги він і отримав таку назву – Іоан Ліствичник.
Жив він в VI столітті. Помер у 80 років. Де знаходяться його мощі невідомо.
До Іоана Ліствичника звертаються:
«Святий Іоане допоможи в вірі, адже тільки істино віруючий, який досяг досконалості, може вирішити всі проблеми з Богом. Допоможи вивчити і пройти 30 сходинок доброчинств християнина, щоб мати досконалість і блаженство.
Дай сили жити за Законом Божим, щоб відчувати себе щасливим в вірі православній.
Благослови мене і моїх рідних й близьких, щоб ми прийшли до перемоги».
14 квітня
День пам’яті Преподобної Марії Єгипетської
Також її поминають у 5 неділю Великого посту.
В 12 років вона пішла з дому батьків в Олександрії і почала вести порочне життя. Одного разу з ватагою людей пішла в Єрусалим на святкування Воздвиження Хреста Господнього. Під час плавання спокусила багатьох попутчиків. Коли прийшли до Єрусалима, хотіла зі всіма зайти до Храму. Але якась сила її затримала. Вона задумалась, чому не може зайти до Храму і тоді світло Боже в серці дало зрозуміти, що гріхи не пускають. Вона довго молилась і побачила образ Матері Божої на стіні. Попросила її допомогти… Після молитви вільно зайшла до Храму, поклонилась Хресту і попрохала Богородицю настановити її на путь істинний. Почула голос, який казав, щоб ішла за Йордан і там знайде собі спокій.
Марія поселилась в пустелі і прожила там 40 років. Харчувалась корінням, терпіла голод і холод. Деколи страждала від нагадувань про колишнє життя, багате харчування, дорогі вина. Одежа її зносилася, а тіло страждало від холоду і горіло від жари. Через 17 років прийшов час спокою.
За рік до своєї кончини її знайшов Святий Зосім, якого направив Господь. Вона розповіла йому про своє життя і попрохала, щоб він прийшов через рік в Великий день, коли Господь причащав своїх учнів і причастив її.
Святий Зосім через рік прийшов в пустелю, приніс Святі Дари і очікуючи Марію молився. Потім він побачив, що вона іде по воді. Старець хотів поклонитись Марії в ноги, але вона його зупинила, сказала, що ти священик і тримаєш Святі Дари. Зосім благословив її і причастив. Вона попросила його прийти ще раз до неї у пустелю.
Через рік Зосім знайшов її померлою. На піску був напис з проханням похоронити її там. Вона померла 1 квітня 522 року за старим стилем, або 14 квітня за сучасним календарем.
Святий Зосім похоронив її в пустелі, але пізніше її мощі роздали по багатьом храмах світу.
До Святої Преподобної подвижниці Марії Єгипетської звертаються всі люди.
«Свята Марія, допоможи нам перемогти свою слабкість, бажання бездільного життя і розпусти. Дай сили не зраджувати Бога і своїх близьких. Дай сили рівномірно проживати в вірі, виконанні правил християнського життя і достойного, порядного відпочинку без принесення зла ближнім та рідним. Дай достойне життя. Я не готовий піти в пустелю, але хочу прожити порядне життя мирянина, істинного християнина. Допоможи моїй слабкості. Збережи мою душу для достойного життя в потусторонньому світі».
Я ще раз хочу нагадати, що ніхто не вимагає від нас іти в монастир в пустелю. Все це робиться за особистим бажанням. Ніхто не забороняє веселитись, святкувати свята, танцювати, їсти святкову їжу, веселитись. Але на все свій час, і коли є церковні свята, то потрібно все виконати за Законом Божим. Обов’язково творити молитви, коли це потрібно за церковними правилами.
Все потрібно робити з повагою, за правилами, щоб не було перегинів ні в одну, ні в другу сторону.
Живіть з Богом в душі, відмовтесь від брехні і зради і все буде добре!
Отець Юрій