В цьому році у квітні багато свят:
7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці
13 квітня – Вербна неділя. Вхід Господній у Єрусалим
17 квітня – Великий Четвер. Проходить Богослужіння о 16 вечора. Читаються Страсті Господні
18 квітня – Велика П’ятниця. Винос плащаниці в 13:00 дня
20 квітня – Паска. Всенічне богослужіння з 19 на 20 квітня. На світанку освячення Пасок та крашанок
27 квітня – Антипаска
29 квітня – Радониця. Поминання померлих родичів. Панахида в 9:00
Про всі ці свята ви можете прочитати в статтях за 2024 рік. Там розписано значення цих свят і як їх святкувати. Ви знаєте, що всі свята Пасхалії кожний рік не співпадають. Єдине свято, яке співпадає по числам, це Благовіщення.
В квітні є ще ряд пам’ятних дат, невеликих свят. Ми відмічаємо день пам’яті святих, до яких є можливість звертатись для вирішення своїх проблем.
За ці пам’ятні дати читайте в статтях за квітень в 2024 році.
12 квітня – день пам’яті преподобного Іоана Ліствичника
14 квітня – день пам’яті преподобної Марії Єгипетської
Про всі великі свята і дні пам’яті святих вселенської і старозавітної церкви я вам розповідав в 2023 та 2024 роках, а в цьому році розповім вам про святих землі Української.
5 квітня
День пам’яті преподобного Никона, ігумена Києво-Печерського
За часів, коли за Господнім повелінням, на нашій українській землі почало впроваджуватися чернече життя, до засновника Києво-Печерської обителі – преподобного Антонія – прибув його перший учень і помічник – преподобний Никон. Уже тоді він був духовною особою, мав сан священика, у печері став жити суворим чернечим життям. Він отримав доручення – постриг новоприбулих ченців.
Серед перших ним пострижених був майбутній начальник Печерського чернецтва Феодосій, а також улюбленці великого князя Ізяслава – боярин Варлам та Єфрем, євнух. За цих двох і накликав Никон великий гнів Великого князя Ізяслава, який наказав повернути ченців в свій дім, а то всі разом підуть у в’язницю, а печери їх будуть зруйновані. Никон відповів князю, що не може відвертати людей від Царя Небесного. Допомогла дружина князя, охолодила княжий гнів.
Єфрем в майбутньому став єпископом Переяславським, читайте за нього 10 лютого.
Тим часом, блаженному Никону довелося покинути Печерську обитель. Він подався до Тмутараканського князівства за Азовським морем і заснував там обитель. Він облаштував там монастир і повернувся в Київ.
Разом з усіма він суворо дотримувався установленого чернечого життя. В 1073 році він знову опинився в Тмутараканському князівстві, все налаштував і через декілька років повернувся до Києва.
В 1078 році його братія обрала ігуменом Києво-Печерського монастиря. Після Варлаама, Феодосія і Стефана він був четвертим ігуменом. За його ігуменства був чудово розписаний і оздоблений головний Успенський собор.
Після довгих і благоугодних подвигів преподобний Никон упокоївся в березні 1088 року, маючи від народження 86 років.
До святого Никона звертаються з проханням надати кріпкої віри, довголіття та зцілення від хвороб, впевненості у собі і правильного вирішення своїх проблем. Прохають захисту.
10 квітня
День пам’яті преподобного Євстратія Печерського у Ближніх Печерах
Ім’я Євстратій у перекладі з грецької мови означає «добрий воїн». Євстратій був добрим воїном, але перемагав він мечем духовним, молитвою та подвигами суворих чернечих обмежень.
Преподобний Євстратій народився в Києві і був дуже багатим. Відчувши бажання прийняти чернечий образ, він роздав все своє майно убогим, і прийшов до Києво-Печерського монастиря.
У 1096 році від хана Баняка сильно постраждав Київ і Печерський монастир. Багато братії половці вбили і багато потрапили в полон.
Блаженний Євстратій підтримував полонених, пояснював, щоб ніхто не став відступником від віри християнської.
Незабаром Євстратій разом з іншими полоненими був проданий в рабство якомусь іудею. Було їх 30 монахів і 20 – києвнян. Стало питання відречення від віри християнської. Богопротивний хазяїн морив їх голодом. Бранці почали помирати від голоду і спраги: одні за три дні, інші за сім днів, а хто міцніший – за десять днів. А як минуло 14 днів залишився один Євстратій і зовсім неушкоджений. Він казав, що краще померти ніж відректись від Ісуса Христа. Хазяїн зрозумів, хто винен в тому, що полонені не відреклись від віри. Для помсти вибрали Великий День Христового Воскресіння. Познущались іудеї над святим Євстратієм і розіп’яли його на Хресті. А той дякував Богові і прожив так ще й п’ятнадцятий день.
З Хреста Євстратій сказав, що Господь ненавидить ваші суботи і оберне святкування ваші на голосіння, заплачете і заридаєте, коли доведеться давати відповідь перед Богом за кров мою та за всіх християн.
Почувши, що святий ганьбить їх, один з іудеїв схватив списа та й пробив його так, що блаженний одразу ж і віддав свою душу Господові. І було видно, як на вогняній колісниці, вознеслась душа преподобного на небо. І линув голос: «Це добрий житель небесного граду!» Жорстокий хазяїн зняв тіло з хреста і викинув у море.
Недовго довелося чекати, доки збудуться пророчі слова преподобного Євстратія про кару за його кров. Того ж дня надійшов указ грецького царя, який зобов’язав вижити всіх іудеїв, відібрати їхнє майно, а старших повбивати. Того, що розіп’яв блаженного Євстратія, повісили. Багато чудес зцілення від хвороб отримують люди біля святих мощей Євстратія в Ближніх печерах.
До Євстратія звертаються з проханням надати сміливості в боротьбі із спокусами і нападами єретиків, кріпкої віри, щоб після смерті отримати Царство Небесне. Прохають зцілення від хвороб і достойного життя в добробуті, достатку і здоров’ї.
12 квітня
День пам’яті святителя Софронія, єпископа Іркутського
Народився Софроній 25 грудня 1703 року в сотенному містечку Березані, Полтавської губернії, в родині диякона. Початкову освіту отримав вдома. Потім навчався в Переяславській духовній семінарії і Києво-Могилянській академії, яку закінчив у 1727 році. Отримавши вищу духовну освіту, Софроній вступив послушником до Красногорського Покровського монастиря. Через три роки послушання прийняв чернечий постриг. Згодом був рукоположений в ієродиякони, а потім і в ієромонахи. Відбулося це в Софійському соборі м. Києва. Протягом 13 років він виконував обов’язки архієрейського економа і був поставлений настоятелем Красногорського монастиря. Ігумен Софроній часто їздив в імперську столицю з дорученнями, тому на нього звернули увагу навіть у Святійшому Синоді.
У січні 1742 року церковна влада переводить його до Санкт-Петербурга в Александро-Невський монастир, де він став настоятелем.
За 8 років керівництва, він запровадив і постійно підтримував суворе чернече життя за церковним уставом. Було побудовано філію монастиря «Троїце-Сергієву пустинь», а також збудовано двоповерховий храм.
В 1753 році Святійший Синод відновив Іркутську кафедру і Софронія призначили єпископом Іркутським. До Іркутська єпископ Софроній прибув лише через рік — у 1754. Дорога зайняла майже три місяці.
Головною турботою владики був освітній та моральний рівень духовенства єпархії. Він розширив програму пастирської школи до рівня духовних семінарій.
Він добився, щоб духовенство звільнили від селянських повинностей, а тілесну кару замінили архієрейськими епітиміями.
Місяцями владика був у від’їздах по глухих сибірських селах, часто не жаліючи себе. Вмів і наставляти, і співчувати, і карати. Величезне значення надавав будівництву нових храмів по всій єпархії.
У побуті владика жив скромно, бідно, спав на підлозі. Майже два десятиріччя пробув він на сибірський землі.
Святитель постійно тужив за Батьківщиною, за рідною Україною, він щиро мріяв туди повернутися.
На другий день Паски 30 березня 1771 року святитель Софроній упокоївся в Бозі. Дозвіл на захоронення надійшов лише через півроку. Весь цей час нетлінне тіло знаходилося в Казанському приділі Богоявленського кафедрального собору.
Незабаром біля гробу почалися зцілення хворих, які приходили з вірою і молитвою.
До святого Софронія звертаються з проханням отримати хорошу освіту собі і дітям. Надати розуміння Закону Божого і сприяти виконанню всіх правил. Прохають зцілення від хвороб.
Отець Юрій