З давніх часів Свята Церква святкує величне свято Благовіщення з великим торжеством і вигуком: «Прийшов день нашого спасіння, в який відкрилась таємниця народження Сина Божого!» Все життя новозавітної християнської Церкви проходить під світлим знаком цієї чудотворної події. Ми з радістю вихвалюємо Богородицю: «Радій, Благодатна! Господь з тобою».
В це дуже велике свято Господь благословив все живе на Землі, всі рослини.
Наші пращури казали, що до цього свята «вісника весни», весну тільки виглядали та закликали, а з цього дня вона вже тут, вона вже прийшла і вступила в свої права. Наші свята дохристиянські співпадають з християнськими. Наш народ завжди був близький до природних явищ, до землі, землеробства, тому всі свята і важливі дні зв’язані з природою і роботою на землі. Пращури говорили, що від «Ведення» і до «Благовіщення» не можна порати землі, нічого на землі не роблять, вона відпочиває і сили набирається.
До цього свята, на Явдоху, а особливо на «40 святих», весну закликали прийти. Весну уявляли в образі дівчини «панночки», дуже вродливої, або молодиці, багатої, пишної, доброї. Від неї люди сподівалися щедрих дарів, тому і виглядали її в цей день рано вранці.
Народні прикмети в цей день:
- яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде;
- якщо перед сходом сонця в цей день ясно і тихо, то буде добрий врожай зернових;
- якщо на Благовіщення лежить сніг, то літо буде неврожайне;
- якщо в цей день мороз, буде багато огірків.
Все, що народиться в цей день, погано росте, казали, що від «благовісного» теляти добра не жди. Благовісне яйце під квочку не кладуть.
У наших пращурів було свято весни, нового життя Благовісне, був Благовісник. Святкувалась блага вість про прихід весни, нового року, нового життя.
Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці встановлене в пам’ять про благу вість Діві Марії, яку Їй приніс благовісник Архангел Гавриїл, про втілення і народження від Неї Спасителя світу, Сина Божого, Ісуса Христа.
«Радій Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти поміж жінками. Ти отримала благодать від Бога; і народиш Йому Сина…» – сказав Гавриїл.
Ця подія настільки важлива для віруючих православних християн, що її відобразили в Храмі, по центру на вівтарі, на Царських воротах. Це свято являється основою християнства.
У зв’язку з важливістю цього свята, в цей день ніхто не працює, всі святкують.
Працювати в цей день великий гріх. Люди кажуть, що в цей день пташка гнізда не в’є, а дівка косу не плете. Жінки, які працюють в цей день, скорочують життя своїм дітям. А якщо працює вагітна в цей день, то може родити дитину-інваліда. Найбільш небезпечно різати в цей день, або брати ніж в руки, особливо жінкам.
У зв’язку з тим, що Благовіщеня по значенню прирівнюється до Великодня, то в це свято можна вирішити багато важливих питань.
Прохають у Богородиці дітей, щоб вони були здорові і щасливі, кріпкої сім’ї, сімейного щастя. Прохають кохання.
Можна випросити пробачення за зраду, недостойні вчинки, непорядну поведінку. Пообіцяти не порушувати більше гріха. (Але горе, коли знову порушено!)
Прохають життя в мирі, достатку, благополуччі, життя в здоров’ї і захисті, достойного життя!
Обіцяють Господові, що ніколи не зрадять Його і будуть виконувати всі настанови і закони православної віри.
Пам’ятайте, горе тому, хто щось пообіцяв на Благовіщеня, а потім зрадить обіцянку, краще б йому не родитися!
На Благовіщеня не пускають в свій дім чужих жінок і дівчат. Вони обов’язково принесуть нещастя в дім і в сім’ю! Якщо хтось в цей день буде напрошуватись в гості, знайте, хто б це не був, це людина, яка робить вам навмисно зло!
Отець Юрій