Свято Воздвиження Хреста Господнього було встановлено в 4 столітті, в той день, коли знайшли Хрест, на якому було розіп’ято Господа. Святкування випадає на 27 вересня.
Це дуже велике свято для віруючих православних християн. Не потрібно боятися Хреста, Хрест це наше спасіння та захист від злих сил та порчі.
В цей день у всіх Храмах проводиться святкове Богослужіння. На Літургії воздвигається Хрест, який завжди стоїть в Храмі. Всі підходять до нього з поклонінням та цілуванням. Запалюють свічки і звертаються за схемою, яка розписана в попередніх статтях. Тут я вкажу тільки прохання до Животворчого Хреста:
«Чесний Животворчий Хрест, дай зцілення від хвороб мені і моїм рідним і близьким. (Бажано конкретно називати людину і хворобу, за яку ви прохаєте). Захисти нас від нечистої сили, пересудів, наговорів та порчі. Зроби нас невидимими для наших ворогів. Дай перемогу нам над варварами і супостатами, які хочуть нас поневолити.
Дай щастя і захисту всім віруючим людям».
В цей день строгий піст до обіду, до цілування Животворчого Хреста. Потім піст звичайний до ночі.
Наші пращури в дохристиянський період святкували свято «Здвиження». Згідно переказам, в цей день збирались всі гади повзучі і ховалися в ями з опавшим листям, засипали до весни. Починається відліт птахів в теплі краї. Все здвигається зі своїх затверджених місць. Починається холодна, мокра осінь зі своїми негативами.
Але повернемось до святкування Воздвиження. Як воно виникло?
Після того, як тіло Ісуса було знято з Хреста на погребіння, вороги Господа, сектанти, кинули Хрест Його в яму, разом з двома Хрестами розбійників, які були розп’яті разом з ним. Засипали яму непотребом, а потім землею. З часом, на цьому місті, було збудовано ідольське святилище. Пройшло триста років.
Імператор Костянтин Великий – перший з язичеських імператорів увірував у Христа і об’явив віру християнську головною в своєму царстві. Мати його, цариця Олена, побажала відшукати Хрест, на якому був розіп’ятий Христос. Для цього вона з великим почтом відправилась в Єрусалим.
Шукаючи Хрест, вона розпитувала людей, де може бути Хрест Господній. Один дуже старий єврей, показав місце на горі Голгофа, де стояло ідольське святилище. Цариця наказала все зруйнувати і копати землю. Було знайдено три хреста, дуже схожі між собою. Незрозуміло було, який же хрест належав Господу. Визначити допоміг Сам Господь. Недалеко проносили покійника на погребіння. Патріарх запропонував положити на мертвого Хрест. Поклали один Хрест, потім другий, нічого не відбулося. А коли поклали третій Хрест, мертвий воскрес. Так було знайдено Хрест Господній.
Зібралося дуже багато людей, які хотіли бачити і цілувати святий Хрест. Але із-за великого напливу людей, це було неможливо. Цариця Олена і Патріарх Макарій, вийшли з Хрестом на підвищене місце і воздвигнули його, підняли вверх, тому і назвали свято Воздвиження. Всі люди змогли бачити Хрест, і промовляти: «Господи, помилуй!». Потім Хрест розмістили в Храмі.
Деякий час Хрест знаходився в Єрусалимі, але багато людей по всьому світу хотіли доторкнутися до Животворчого древа. Їхати до Єрусалима було і довго і небезпечно. Тому було вирішено, розділити на частини Чесний Животворчий Хрест Господній і роздати по всьому світу. Раніше в багатьох Храмах зберігались невеликі частини цього Хреста. Але за дві тисячі років багато Храмів було знищено, разом зі святинями, розграбовано, спалено. Тому в наш час, дуже рідко, можна знайти Храм, де зберігається частинка Животворчого Хреста.
Частинка цього Хреста має дуже велику позитивну енергетичну силу, якщо до нього звертається істинно віруюча людина, яка живе за законом Божим.
Кожний Хрест, хресне знамення, яке стоїть при в’їзді в населений пункт, висить на стіні чи стоїть на столі, натільний хрестик, який віруючі носять на грудях – має велику позитивну силу. Якщо він освячений в Храмі, де немає торгівлі і дійсним священиком, а не торгашем, який займається «святим бізнесом».
Якщо ви хочете, щоб ваш натільний хрестик вас захищав від злих сил, негативної енергії, порчі, то вам потрібно зробити все правильно. Знайти справжній православний Храм, де немає торгівлі і є справжній священик, який вміє, знає і займається святою справою. Попросити в нього благословення та освятити натільний хрестик. Купити хрестик в магазині, такий, який вам до вподоби. Не має значення, з дорогоцінного металу він виготовлений, або з дерева. Головне, щоб на ньому було розп’яття Ісуса Христа і він був правильно освячений.
Для правильного освячення необхідно прийти в Храм на Богослужіння. Перед Літургією, до дев’ятої години ранку, віддати свій хрестик священику. Він покладе його у вівтарі на престолі, де він буде заряджатись позитивною енергією всю службу. Ви повинні бути присутні в Храмі і все правильно виконувати. Після закінчення Літургії, священик виносить хрестик зі вівтаря в Храм і вичитує молитви, освячуючи хрестик на ваше ім’я для вашого захисту. Носити хрестик потрібно на грудях, на місті сонячного сплетіння. Там знаходиться вхід в душу людини, його потрібно закрити Чесним Хрестом.
Дуже важливо, щоб ви були правильно похрещені. Перше, необхідно знайти Храм, де присутній Святий Дух і немає торгівлі. Знайти священика, який вміє хрестити і не займається «святим бізнесом». Якщо вам назвуть суму плати за хрещення, то хрещення не буде. Благодать Божа не продається. Обряд проводиться безкоштовно. Ви повинні зробити пожертву на Храм, не за хрещення, на Храм пожертвуйте стільки, скільки ви можете собі дозволити.
Саме головне, дитину потрібно похрестити на восьмий день від народження. В цей день дитину можливо три рази, повністю з головою, занурити в Хрестильній Чаші. Вона не захлинеться. В місяць і пізніше, дитину ви не зможете занурити в воду з головою, вона захлинеться водою і перелякається, буде несамовито кричати і зіпсує процес охрещення. Але, якщо ви не зробили це вчасно, то виправити це вже неможливо. Тому 100% щастя у дитини не буде.
На далі, вичитуються всі молитви на охрещення і робиться єлеопомазання.
А далі дуже важливо все зробити правильно. Священик спеціальним миром, яке готує Патріарх, наносить на всі частини тіла «Печать Духа Святого»: на лоб, на очі, на ніс, на губи, на вуха, на груди, на спину, на руки і на ноги. Малюється миром хрестик на цих місцях. Це святе, духмяне миро, повинно пропитатись в тіло похрещеного, і це і буде ознакою, що обряд Хрещення хоча і з помилками, але проведений.
А тут виникає велика проблема. Непорядні священики, які не вірять в Бога, беруть мокру губку і змивають цю печать. Миро має маслянисту основу і воно за 5-10 хвилин не проникне глибоко в тіло дитини. Тому по закону Божому, священик після накладання «Печаті» відпускає людей додому і просить два дні дитину не купати, а лише підмивати. А потім купати, але без сильної старанності. А через сім днів на восьмий з’явитись в Храмі, для промивання місць накладання «Печаті». За сім днів вона ввійде глибоко в тіло і вже ніхто не зможе її зняти.
Люди, які бачать енергетику, ауру, то зможуть побачити і сяйво цієї «Печаті» на тілі людини, якщо її не змили зразу. Так само по закінченню свого земного життя, коли душа відділиться від тіла, то на ній повинні світитися ці хрестики, ця «Печать Духа Святого», яка підтверджує, що ви християнин і по відпущенню гріхів маєте право попасти в Рай. А коли вам «Печать» змили, то ви не можете покаятись, ви не являєтесь християнином, ви, навіть, не маєте права знаходитись в Храмі на Літургії вірних. Ви являєтесь оголошеними і повинні після закінчення першої частини Літургії вийти з Храму.
Але хочу вас заспокоїти. Цю частину процесу охрещення: єлеопомазання і накладання «Печаті Духа Святого» можна зробити пізніше, навіть в дорослому віці і в старості.
Проблема одна, знайти священика та Храм Божий, де все це можна виконати бездоганно.
Вивчайте закони та правила Церковні, примушуйте безтолкових, безсовісних священиків все правильно виконувати. Як що він не хоче все правильно робити, шукайте іншого, порядного.
Хто шукає, той завжди найде.
Отець Юрій