В листопаді закінчувався збір урожаю, і в селах святкували свято «Обжинки», кінець жнив. Ще з дохристиянських часів перейшло до нас «Калачеве свято» – одне з давніх обжинкових варіацій. Воно тісно ввійшло в християнську релігію. У цьому святі змішались звичаї, свята Маковея і Спаса. Вдови випікали післяобжинкові калачі, посипали їх маком. Калачі освячувались в Храмах, їх переносили з одного села до іншого. Тяжка праця закінчувалась і люди весело святкували, збиралися в гурти, співали. В цю пору вже справлялися весілля, юнаки і дівчата сходилися на вечорниці тай до світанку.
В листопаді одне велике свято
21 листопада
Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних
Про це свято ви можете прочитати в статті за 2023 рік. Це свято важливе для віруючих людей. Архангел Михаїл захищає нас від нечистої сили і Він може допомогти нам в перемозі над ворогом. Уважно все прочитайте і виконайте все, що вимагає Закон Божий.
В листопаді починається Різдвяний піст з 28 листопада і до 6 січня 2025 року. Про значення цього посту і про правила його виконання прочитайте в статті за 2023 рік.
Також у листопаді є ряд невеликих, але визначних пам’ятних днів, які мають значення для нас, вивчіть їх значення і виконайте все, як необхідно. Моліться, звертайтеся до святих і допомога буде.
Перша субота листопада
В листопаді в першу суботу місяця кожний рік проводиться панахида по померлих. Цю суботу називають Димитрівська поминальна субота. Пам’ятайте, що наші померлі родичі і близькі, як і ми з вами, не завжди виконували вимоги Закону Божого. Ніхто, окрім Ісуса Христа, не жив в цьому світі без гріха.
Тому в такі суботи ми повинні молитись за своїх померлих. Прохати для них відпущення гріхів і достойного життя на тому світі. Прохати Царства Небесного, якщо вони цього достойні. Ви знаєте основне правило, чим більше людей молиться за когось, тим краще він живе і в цьому світі і в тому.
Не лініться молитися, бо нам всім прийдеться зустрітися з ними і вони спитають з нас і буде соромно за нашу лінь і буде покарання Господнє. Ми молимось за них, а вони у відповідь можуть попрохати допомоги для нас.
5 листопада
День пам’яті Апостола Якова, брата Господнього за плоттю
Його називають братом Господнім тому, що він був сином Йосифа, Обручника Богородиці. Від самого народження він був назореєм, посвяченим Богу, вів суворе життя в пості і молитві. Не пив вина, не стриг волосся і не купався в лазні. Увірував у Христа і став Його Апостолом. Він був першим Епіскопом в Єрусалимі. Його поважали не тільки християни, а і невіруючі. Тридцять років Яків був епіскопом і багато народу навернув до віри християнської.
Сектанти вивели його на дах Храму і примушували його сказати людям, щоб не вірили в Христа. Але Яків почав голосно закликати всіх до віри в Господа. Тоді фарисеї, прийшли до такої люті, що скинули його з даху і почали кидати в нього каміння. Святий став на коліна і молився за своїх ворогів. Сектанти його вбили. Віруючі поховали його біля Хаму.
Святий Апостол Яків перший створив Літургію для Богослужінь в Храмах. Цю Літургію, по бажанню, проводять і в наш час в православних Храмах в його пам’ять. Він написав перше соборне послання, де навчав, що віра без конкретних, благочестивих діянь – мертва. Помер він на 63 році після Різдва Христового. Йому було 66 років.
Святий Апостол Яків сам обрав такий аскетичний, суворий спосіб життя, посвятив себе і своє життя Богу і людям. Ми повинні взяти від нього за приклад кріпку непорушну віру в Господа, робити добрі справи, допомагати людям. Ніхто не вимагає всіх вести таке сурове життя, йти в монастирі, це вирішує кожен сам за себе. Але жити в істинній стійкій вірі – це обов’язок кожного.
До Святого Якова звертаються з проханням дати стійку кріпку віру. Дати знання і сили, щоб боротись за чистоту віри.
Прохають здоров’я і зцілення від хвороб, щастя для своїх віруючих рідних і близьких.
Наші діди говорили, що якщо на Якова піде град або снігова крупа, то на Матрони (22) наступить справжня зима.
10 листопада
День пам’яті Великомучениці Параскеви–П’ятниці
Параскева родилась в Іконії в благочестивих батьків. Слово Параскева по-грецьки означає п’ятниця. Батьки її дуже поважали цей день і народилась вона в п’ятницю, тому її так назвали. Вона залишилась сиротою ще в ранньому дитинстві, але пам’ятала настанови батьків. Спадок, який вона отримала, потратила на допомогу бідним. Вона навчала людей вірі в Христа і не хотіла виходити заміж.
В цей час Діоклетіан почав гоніння на християн. Параскеву заарештували і привели на суд. Управитель побачивши її красу, запропонував принести жертву ідолам і він візьме її в жінки до себе, вона буде жити в почестях. Але Параскева сказала, що в неї є жених Христос і їй іншого непотрібно. Її довго і безпощадно катували, а потім кинули в темницю. На ранок вона вийшла здорова і неушкоджена. Управитель вирішив, що це його боги-ідоли зцілили дівчину.
Параскева побажала побачити цих богів. Прийшовши в язичеське святилище, вона почала руйнувати ідолів, кидала їх на землю. Управитель наказав палити її вогнем, але вогонь повернувся на язичників і багатьох спалив. Багато людей бачили це і увірували в істинного Бога. Управитель в злобі наказав убити Параскеву. Наступного дня він сам загинув, кінь його скинув з кручі.
Господь жорстоко наказує всіх за образу істинно віруючих людей.
До Параскеви звертаються з проханням бути сміливим і стійкім у вірі. За підтримкою в тяжкі хвилини життя. Захисті від ворогів. Прохають щастя і достойного життя.
Наші пращури казали, що в цей день святкують тільки жінки. В цей день не прядуть, не шиють, не ріжуть і не розчісують волосся.
Якщо в цей день сонячна погода, то буде тепла зима, якщо хмарно, то в грудні будуть сильні морози.
14 листопада
День пам’яті безсрібників і чудотворців Косьми і Даміана
Косьма і Доміан були рідними братами. Вони народились в Азії. Мати їх Феодотія рано овдовіла і виховувала їх в благочесті, істинними християнами. Коли брати виросли, то вивчили мистецтво лікування, щоб приносити більше користі ближнім. За це добре бажання Господь дарував їм таку силу, що всі – і люди, і тварини, яких вони лікували, швидко зцілювались від всіх хвороб. Вони не вимагали плати за свою працю, тому їх називали безсрібниками. Вони приходили до селища, поселялись там, зціляли людей, їх годували, одягали, а після зцілення вони йшли до іншого села. І так все життя мандруючи допомагали людям. Вони довго працювали для слави Божої, зцілювали людей від різних хвороб тіла і душі. Навертали людей до віри у Христа. За своє життя так вони і не нажили ніякого майна. В старості вони мирно почили і були поховані в Феремані.
До Косьми і Доміана звертаються з проханням про зцілення від різних хвороб. Називають ім’я хворого, хворобу і причину виникнення, травми, біологічна інфекція чи порча, а може кара господня. Необхідно сказати правду і допомога буде обов’язково.
Вони вважаються захисниками людей і тварин від укусів змій та інших гадів.
Найбільше цей день святкують ковалі, вони вважають Косьму і Доміана своїми покровителями.
Братів в наших краях поважали ще з дохристиянських часів.
26 листопада
День пам’яті святого Іоана Золотоуста, архієпископа Константинопольського
Також святкується ще і 9 січня. Іоан народився в Антіохії в 354 році в багатих і поважних батьків. В ранньому дитинстві помер його батько. Мати його овдовіла в 20 років, але не одружувалась більше, посвятила себе вихованню сина. Прислухаючись до порад матері, Іоан отримав хорошу освіту в школах Антіохії і Афін у найкращих вчителів. Коли закінчив освіту став адвокатом і почав захоплюватись розвагами мирськими, розпустою.
Ще в школі він подружився з Василієм, який не поважав мирські розваги і розпусту. Він уговорив Іоана залишити це розпусне життя і посвятити себе Богу. Іоан змінився, багато хто з нього насміхався, пропонували розваги, але він був неприхильний. Хотів піти в монастир, але по проханню матері, відклав це рішення. Василія було поставлено в єпископи Рафани в Сирії. Іоан відмовився від посади і написав статтю «Слово про священство».
Коли поховав матір, то пішов в пустелю недалеко від Антіохії в горах. Пустельне життя зіпсувало здоров’я Іоана і він повернувся в Антіохію. Після хрещення був рукоположений в диякони, а через 5 років був рукоположений в священики. Йому було доручено читати проповіді антіохійському народу. Його проповіді приходили слухати не тільки віруючі, а навіть єретики і язичники.
В своїх повчаннях Іоан особливу увагу приділяв боротьбі з забобонами, скупістю багатих людей, брехнею, клятвозрадністю, гординею… Проповідував повагу до Бога, церкви і віру в Бога, читанню Святого Писання і чистої молитви, пропагував проявляти турботу про дітей з терпінням, пам’ятати про смерть, а також інші вимоги благочестя. За свої красноречеві проповіді його прозвали «Золотоустом».
Після смерті архієпископа Константинопольського Нектарія вибір пав на Іоана. Його таємно вивезли з Антіохії, бо люди не хотіли його відпускати. Він і сам не знав куди його везуть. Без радості прийняв посаду архієпископа Іоан. Він розумів, що не легким буде його служіння в столиці. Підкоряючись волі Божій він прийняв посаду і з великою строгістю виступив проти пороків столичних жителів, не щадив і відомих вельмож, суворо карав порушників із духівництва. Цим викликав незадоволення, обурення і гоніння.
Сама імператриця Євдоксія була обурена його строгістю до вельмож і духівництва і добилась від імператора суду для Золотоуста. На соборі були тільки ті, хто ненавидить Золотоуста і його осудили на заточення. Боячись заворушень народу Іоана тайно передали в руки чиновників. На наступну ніч після суду і заточення Золотоусту в Константинополі відбувся великий землетрус. Імператриця побачила в цьому гнів Божий за заточення Іоана і вговорила імператора його повернути. Народ зрадів поверненню архієпископа.
Золотоуст не поміняв свого відношення до виконання своїх обов’язків, продовжував карати вельмож і духівництво за злісні порушення. Безжально карав за торгівлю в храмах і монастирях, знімав духівництво з посад, закривав монастирі. Імператору подавали брехливі скарги на Іоана і його знову засудили на заточення. Його направили в саму далеку колонію в імперії. Іоана закували в кайдани і повели пішки.
Дорога була далека, стража сурова, Золотоуст захворів, але його хворого примусили іти. Іоан старався достойно триматися, але після трьох місяців непереривного путі, сили зовсім почали покидати його. Коли вони прийшли до міста Комани, то зупинились за містом на перепочинок. Була неділя, Золотоуст зовсім втратив сили і випросив у конвоїра дозвіл провести службу в храмі. Вони зрозуміли, що Іоан знаходиться на останньому краю свого життя, тому дозволили.
Напрягши всі сили страждалець зайшов в храм і попросив собі облачення, провів богослужіння. Причастився святих Тайн і довго молився, але голос його почав слабнути. Присутні приступили його підтримати, його уста промовляли: «Слава Богу за все». Перехрестившись він віддав свою душу Богу.
Це відбулося 14 вересня 407 року. Іоану було 60 років. Він був архієпископом шість з половиною років і три роки і три місяця провів в тюрмі.
До святого Золотоуста звертаються з проханням допомогти отримати великі знання в проповідуванні православ’я. Допомогти в боротьбі за чистоту віри. Прохають захисту від гоніння, щоб витримати боротьбу збоченців на знищення церкви і людства. Прохають сил духу і тіла, щоб витримати всі страждання і жити щасливо. Прохають упевненості в собі і своїй справі.
27 листопада
День пам’яті святого апостола Філіпа
Філіп був родом із Вифсаїди, як апостоли Петро і Андрій. З раннього дитинства він був відданий на навчання. Читав Священне Писання і дізнався про пророкування щодо Месії. Він дуже хотів Його побачити. Коли почув розповіді Предтечі про Христа, Філіп покинув батьків і став його учнем. Коли він дізнався, що Месія вже прийшов, то дуже хотів, щоб Він позвав його з Собою.
І це скоро трапилось, вони зустрілись з Господом і Він позвав Філіпа за Собою. Він позвав до Христа друга свого Нафанаїла. Під час прощальної бесіди Філіп попросив Ісуса, щоб Він показав їм Свого Батька. Тоді Ісус відповів йому: «Скільки часу я з вами і ти не знаєш, що Я в Отці, а Отець в Мені?» Апостол Філіп проповідував в Елладі і Греції. Первосвященик, який приїхав в Грецію і зустрів його там, з гнівом сказав: «Мало тобі було збивати з путі народ Іудеїв, ти прийшов до премудрих еллінів, щоб розповідати їм про Ісуса, якого ганебно судили за невиконання Закону Мойсея. І тіло, якого ви викрали, а сказали, що він воскрес». Філіп відповів йому: «Чому ти брешеш, адже ви поклали печать до Гробу і стражу. А коли всі бачили, що Христос воскрес, дали золото стражникам, щоб ті брехали, що вони заснули, а учні викрали тіло.
Якби сторожа дійсно заснули на посту, то були б суворо наказані, але покарань ніхто не отримав, бо порушень не було». Тоді архієрей хотів своїми руками вбити апостола. Апостол Філіп навернув до Христа цілу державу, яку називають Нубія. В Єраполі Фрігійському його розіп’яли вниз головою. Як і всі апостоли, він постраждав невинно, за правду. Він як наші захисники батьківщини, роблять світ кращим.
До апостола Філіпа звертаються з проханням допомогти увірувати і полюбити Господа, як він любив. Щоб Господь був на першому місті в нашому житті. Прохають розуму і знань, щоб достойно відповідати збоченцям, які перекручують Закон Божий, порушують і примушують інших порушувати.
Прохають захисту і кріпкого здоров’я, щоб боротись зі злом!
Закінчується осінь, находить зима, будьте щирі і добрі, діти мої, і взимку душа ваша не замерзне.
Отець Юрій