Про святкування Нового Року ідуть постійно суперечки. Одні зустрічають його 1 січня, інші 14 січня, а треті 22 березня. В церковних книгах не написано про обов’язкову зустріч Нового Року, але немає і заборони на святкування.
Святкування Нового Року в християнську церкву прийшло із Старого Завіту, разом з іншими релігійними святами. З веління Бога, Мойсей запровадив святкування Нового Року і всіх основних релігійних свят. Завжди було два нових роки: цивільний і церковний.
В наш час розумні люди святкують Новий Рік 14 січня, на восьмий день після народження Синя Божого, в день його обрізання, посвячення Богові, яке з приходом християнства було замінене хрещенням, але також на 8 день після народження, 14 січня, тому, що масони змінили літочислення. Згідно нормального юліанського календаря, за яким жили святі Апостоли і Святі Отці Церкви, повинно бути 1 січня. А масони, брехнею, добавили тринадцять днів в календарі і згідно сьогоденного календаря ми святкуємо Новий Рік 14 січня. Але розуміємо, що по нормальному численню – це перше січня. Надалі я всі свята буду розписувати, вживаючи числа сучасного календаря, щоб ви не заплутались в підрахунках днів.
Святкування церковного Нового Року буде 14 вересня. Існує моя стаття про святкування церковного Нового Року, читайте. Сам Ісус Христос освятив новоліття 14 вересня, коли при своєму земному житті зайшов в цей день до синагоги та прочитав слова пророка Ісаї про нове благоприємне літо з Його приходом на землю (Лк. 4:18-19).
Наші пращури, як завжди, були попереду всіх. Починаючи зі Святого Вечора і до Водохреща йшло «коло Сонячних» свят, в які входило і святкування новорічних свят, свято «Щедрого Бога».
Святкування починалось 13 січня на «Маланки», «Щедрого вечора», «Щедрої куті». А 14 січня – «Василя», «Нового року», «Щедрого Бога».
В давнину це було величне релігійне і громадське свято. З приходом християнства Новий Рік не є релігійним святом. Але Богослужіння на Новий Рік присвячується «Обрізанню Господньому», «Св. Василю» і початку літочислення.
В цю ніч ніхто не забороняє віруючим людям зустрічати цивільний Новий Рік, це не головне свято для християн, але в народі кажуть, що як зустрінеш Новий Рік – так його і проживеш.
Раз на чотири роки випадає високосний рік. Його не потрібно боятись, але молитву на початок і закінчення високосного року краще прочитати.
Молитва, яку читають за 10 хвилин до приходу високосного Нового року
Їде кінний, іде піший, а мені рік успішний.
Одягну себе в свят–одежу,
Святим Хрестом хрещусь, зі старим роком прощаюсь,
З високосним зустрічаюсь в свят-одежу одягаюсь Ключ, замок, язик. Амінь. Амінь. Амінь.
Молитва, яку читають за 10 хвилин до закінчення високосного року
Ангели рокові, ангели святі,
Словом своїм забороніть, справою своєю не пускайте,
З високосного відбуваючого в Новий Рік приходящий,
Не підпускайте до рабів Божих (імена своєї родини)
Ні чорних днів, ні злобних людей,
Ні сльози гіркої, ні хвороби болючої,
12 ангелів, станьте на захист (імена своєї родини).
Слово моє міцне, до року прилипне. Амінь. Амінь. Амінь.
Молитву читають за святковим столом, коли вся родина сидить разом і зустрічає чи проводжає високосний рік. Читає хтось один, всі повторюють про себе. Молитву читати три рази.
Не лініться і не соромтеся, робіть все що потрібно і перемога буде за нами!
13 січня
Святкування Щедрого вечора, «Щедрої куті» та Преподобної Маланії
Зі свята «Маланки» закінчуються «Святі вечори». Ті вечори, які були призначені для колядувань і взаємного відвідування родичів. В ті вечори нічого не можна було робити і всюди панував святковий настрій.
В цей день готувались до Щедрого вечора. Цей вечір вже не святий, а Щедрий вечір. В цей вечір все повинно бути прибрано і охайно. Вся родина одягнена у нову, або чисту одежу. І головне, це прибране місце, де готується їжа – піч, плита, духовка повинні бути вимиті, доглянуті, щоб ввесь рік готувалась добра їжа. В цей вечір немає обов’язкових страв. Здебільшого готували м’ясні страви, навіть холодець, печеню, запікали качок, кролів, ягнят, поросят. Готували різноманітні ковбаси, сальтисон, окорок. Смажили картоплю та варили різноманітні каші. Готували вареники, салати. Обов’язково пекли пиріжки, пироги і млинці. Коли випікали млинці на дріжджах, то промовляли, щоб сонечко так землю пригрівало, як вогонь млинці, і щоб навесні й улітку все так росло, як тісто на млинці та пироги.
Це «Щедрий вечір», «Маланка», на передодні Нового Року Щедрий Бог сходить з неба до господи (наші пращури господою називали хату, приміщення, квартиру, в якій вони мешкали). В цей вечір щедрують, чаклують, просять – все на добро і красиве життя.
Зверніть увагу, що всі наші обряди, слов’янські чаклування в грудні, на Святвечір та на Щедрий вечір і надалі, всі прохання тільки на добро, щастя, здоров’я, багатство та красиве життя. У нас навіть слова «злий чорт» не було, доки не об’єдналися з тупими кацапами. Наш народ говорив, що є лихий диявол, але він сміхотворний. Згадайте повість «Вечора на хуторі близь Диканьки», що там було з дияволом, кому було гірше? Все погане до нас прийшло від наших сусідів. Маючи таких сусідів і ворогів непотрібно. Я казав і ще скажу, що нам непотрібно слухати порад ні зі сходу, ні з заходу, у нас свої традиції і якщо ми їх будемо дотримуватись, то будемо жити красиво.
Молитви і щедрівки в цей вечір відрізняються від колядок. Вони пов’язані з проханням: про достаток, багатство, лад, порядок, добрий урожай, дітей слухняних, вірність і любов в родині.
Увечері, коли вся родина збирається за святковий стіл, батько, дід, голова родини сідає за стіл, жінка виставляє перед ним велике блюдо з пирогами, пиріжками, щоб умовно закрити його. Вона зве всіх до господи (кімнати) і промовляє:
– А де наш тато?
– Не бачимо його, – відповідають всі.- Якщо ви мене не бачите, то дай Боже, щоб ви мене ввесь рік не бачили за такою горою пиріжків, – відповідає тато.
Після цього він піднімається і роздає всім присутнім пиріжки. Сідають за стіл, всі їдять щедру кутю, пиріжки і все, що кому до смаку. Дозволяється і спиртне. Божа служба завтра зранку. Після такої ситної щедрої вечері не снідають, а обід повинен бути щедрий та багатий.
Всі ці ритуали, можна назвати слов’янські чаклування, на багатство, достаток в родині, матеріальне і фінансове збагачення, для достойного, щасливого, красивого життя.
Якщо навіть ніхто до вас не завітав в Щедрий вечір, якщо родина ваша далеко, якщо ви тільки удвох, все рівно, чоловік хай сховається за пирогами і покличе дружину чи сестру, чи наречену, з ким ви святкуєте Щедрий вечір. А вона, по приходу, хай здивується:
– Де ти, я тебе не бачу?
Відповідь така сама, щоб вона ввесь рік не бачила вас за такою горою пирогів.
Великого напруження для виконання цих обрядів немає, а фінансовий прибуток отримаєте обов’язково.
Малі діти в цей вечір ватагами ходять щедрують, їх обдаровують солодощами, грошима. А більш доросла молодь водить «Козу». Один із ватаги одягає кожух, вовною догори, на обручі роги, ззаду хвіст. Є і головний в гурті – козовод, який всім заправляє. Також кіт з торбою для сала, він має довгі вуса, нявчить і просить сала. Збиралась ватага в 8-12 молодих людей і ходили по хатах, щедрували. Потім йшли до дівчат, де ті святкують «Маланку». Продовжували святкування разом. Жартували, хтось із парубків одягався за Маланку і з жартами зустрічали Новий Рік.
У новорічну ніч не сплять. У цю ніч літають різні злі сили і тим, що сплять, можуть заподіяти лиха. Не можна людині спати, бо треба й «Щедрого» Новий Рік зустрічати, вирядити старий рік і охороняти майно від злих сил. В цю ніч можна закопаний скарб знайти, там, де сховані гроші горить вогонь, кажуть, що «гроші горять».
Зранку, ще далеко до світанку, поки ще темно, хлопчики з мішечками, прив’язаними до пояса, в яких змішані зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху, ходять посівати.
Спочатку вдома посівають. Стають перед образами, набравши жменю зерна, посівають і промовляють: «На щастя, на здоров’я та на Новий Рік, щоб родило краще ніж торік – жито, пшениця та всяка пашниця… Дай Боже!»
А потім ідуть до родичів і до всіх, хто відкриває посівальникам.
Чому посівати ходять хлопчики? Тому що хлопчики являються символом всього кращого – невинність, чистота, надія, любов. У них зберігається добрий дух прадідів, їх рука легка і щаслива.
Хлопчики в сім’ях віруючих людей до дванадцяти років, до статевої зрілості, чисті, невинні і несуть добро, тому вони і посівають. Засівають всіх добром.
14 січня
Обрізання Господнє. Святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Святого Петра Могили, митрополита Київського і Галицького та всієї Руси-України. Новий Рік
Головне і дуже велике свято, це Обрізання Господнє. Коли народився Ісус, ще не проводили обряд хрещення дітей, тому, що не було християнства. Всіх новонароджених хлопчиків обрізали на 8 день від народження, всіх посвящали Богові. У мусульман і євреїв цей обряд виконується і в наш час.
Закон обрізання був даний Богом праотцю Аврааму. Обрізання проводилось над хлопчиками на 8 день після народження і це був знак належності до народу Божого, до церкви старозавітної. В новозавітній християнській, обряд обрізання замінили на таїнство Хрещення. Хрестять всіх: і хлопчиків, і дівчат, посвячують Богові.
Щоб не порушувати діючий на той час закон, батьки Ісуса принесли Його на обряд обрізання. Йому дали ім’я «Ісус», що значить «Спаситель». Цим підтвердили Його належність до Бога.
Літочислення іде від Різдва Христового, але Новий Рік на 8 день від народження, на день посвячення Богові. З цього часу дитина живе з Богом, або дияволом. В світі є дві сили і всі належать до однієї із них, хто кому посвячено! Ось чому дитину так важливо похрестити на 8 день від народження. Цим ви забезпечити йому захист Бога і його майбутнє. Християнське хрещення називається «нерукотворним обрізанням» (Колос. 2:11-12). Хрещення – це єднання людини з Богом.
Безбожники, щоб знайти оправдання собі, кажуть, що не можна дитину хрестити. Потрібно, щоб коли виросте людина, то сама вибрала собі Бога. Як аргумент, приводять той факт, що Ісус хрестився після тридцяти років життя. По перше, Ісусу провели обрізання, поєднали Його з Богом на 8 день, по друге, похреститися тоді він не міг, не було християнства. А коли з’явився перший християнин і перший священик і почав хрестити людей, то Ісус прийшов до Нього і охрестився. Перейшов від Старозавітної релігії до більш звершеної і правильної, до християнства.
Дітей потрібно вчасно хрестити, щоб вони жили під захистом Бога. Але ви повинні розуміти, якщо дитину похрестили, то вона повинна відвідувати Храм. А якщо хрещена людина відмовляється жити за законом Божим, то її очікує кара і дуже жорстока.
В цей день ми також святкуємо день пам’яті Святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, богослова, вчителя, Святого Отця християнської церкви. Він родився в багатій і благочестивій родині. Отримав хорошу освіту, в студентські роки він потоваришував з Григорієм, який в майбутньому буде богословом і архієпископом Константинопольським. Їм було важко зберігати благочестивість і християнську віру в оточенні розбещених товаришів-язичників, але вони вистояли. Після закінчення навчання Василій поселився на диких берегах ріки Іриси, біля міста Кесарії. Тут він заснував монастир і написав правила іночеського (монастирського) життя, які були прийняті всіма монастирями сходу. В цей час з’явилась єресь Арія і Господь призвав Василія для суспільної діяльності. Він був рукоположен в пресвітери, а потім в епіскопи. Імператор погрожував Святителю, що позбавить його майна і життя. На що Василій відповідав, що не боїться втратити майно, тому що у нього його немає, а життя його належить Богові. В цей час захворів син імператора, уві сні він дізнався, що це покарання за погрози Святителю Василію. Імператор попросив Його зцілити сина. Василій погодився, але при умові, що син буде виховуватись в православній вірі. Він погодився, сина охрестили і він вилікувався. Але коли імператор порушив свою обіцянку, то син знову захворів і помер. Цей випадок є підтвердженням того, що хрещена людина, а тим більше дитина, повинна жити за законом Божим.
Важка боротьба за чистоту віри і різні страждання підірвали дуже слабке здоров’я Святителя, він не дожив до старості, помер на 50 році життя.
В Святителі Василії завжди була присутня філософська мудрість, богословське знання і іночеське (монастирське) діяння. Він написав багато трудів по богослов’ю: «Тлумачення Святого Писання», «Шестиденник», багато молитов, молитву, яку читають на свято Тройці, правила християнського життя і Літургію, яка звершується 10 разів на рік. Помер Св. Василій в 379 році.
Сьогодні ми святкуємо і день пам’яті Петра Могили, митрополита Київського і Галицького, та всієї Руси-України.
Молдавський воєводич П.Могила, змолоду прийшовши на українську землю, став її сином, він віддав всі свої сили і знання, щоб зміцнити православ’я на Україні. Петру Могилі повинен подякувати тепер кожний українець за те, що він і до тепер в Україні зостався православним і українцем.
П.Могила був проти будь-якого зближення України з Московщиною. Після формального возз’єднання України з московським царством, відмовився від присяги на підданство московському царю. За його антимосковську настанову його завжди критикували і ганьбили московіти, навіть і в радянський час.
П.Могила вважав недоторканою в богослужіннях слов’янську мову, він хотів зробити богослужіння православної української церкви як найбільш зрозумілим для простих людей. Він сам переклав всі церковні книги: служебники і требники на церковно-слов’янську мову і написав роз’яснення.
Він провів реформу православної церкви, відкрив Київську православну Академію. Він наполягав, щоб всі богослужіння і треби проводились зрозумілою мовою, заснував стійку схему в богослужіннях, яку запровадили Святі Отці Церкви. П.Могила був великим ревнителем православної віри і вважав за злочин щось змінювати в структурі богослужінь і виконанні треб. Тому в його передмові до Требника 1646 р. він зробив запис: «Запроваджувати в Святій Церкві нові, неусвідомлені видумки для проведення Божественних Таїнств являється наглістю, яка підлягає анафемі».
Виходячи з вищесказаного, всі хто вносить необґрунтовані зміни в богослужіння і треби, хто запровадив скорочення Літургії, перехід на ново-юліанський календар – підлягають анафемі від Святителя Петра Могили. Згідно апостольських правил, священики, які торгують в Храмах, позбавляються сану, священики, які приходять до Храму в мирській, цивільній одежі позбавляються сану і священства. Монахи, які одягають мирську одежу позбавляються монашеського чину, позбавляються сану і відлучаються від церкви.
Згідно сказаного подумайте, куди ви ходите – до Храму чи магазину і з ким ви спілкуєтесь з баригою в рясі, якому об’явлена анафема, Божественне прокляття за віровідступництво і богохульство і яку благодать ви від нього отримаєте?
Ви повинні знати, що ви діти Божі, а священик слуга Божий і прихожан. Ви маєте право примусити його жити за Законом Божим.
Ми зустріли Новий 2024 рік. Рік дуже важкий для нашої держави і нашого народу. Віровідступники в 2023 році зробили все, щоб відірвати людей від віри, від Бога, створили розкол в суспільстві і Православній церкві. Це важкий злочин, але ми можемо випросити пробачення і повернутись до істинного православ’я. Не відвідуйте храми, де проводиться богохульство і запроваджений новий календар. Наполягайте на служінню за календарем Святих Отців Церкви. В належний час на Богослужінні запаліть свічки, зверніться до Бога:
«Господі, прийми мою подяку в цей день нового року і перечислити всі благодіяння, що отримали від Нього. Пробач Господи, що своєчасно не спинили богохульство і назвати інші гріхи і з якої причини їх зробили, що будете робити для виправлення.
Просити кріпкої віри, достойного життя в цьому році. Перемоги над ворогом. І щоб всі вернулись живими з війни, можна прохання свої особисті висказати. Пообіцяти бути вдячним за допомогу і підтримувати Закон Божий».
Щоб закінчилась війна і ми жили в добробуті, щасті і достатку, думайте, куди ви ходите і що робите. Кожен відповість за свої діяння.
Отець Юрій