Свята у серпні 2025 року

2 серпняДень пам’яті святого Іллі пророка старозавітної церкви
7 серпняДень пам’яті святої Анни, Успіння праведної Анни, матері Пресвятої Богородиці
9 серпняДень пам’яті великомученика і цілителя Пантелеймона
14 серпняПочаток Успенського посту
14 серпняВинесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього
Свято Всемилостивого Спасителя (Спаса) та Пресвятої Богородиці
День пам’яті сімох мучеників старозавітної церкви Маковеїв
«Маковея слов’янського». Свято першого Спаса
Освячення маку
19 серпняПреображення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа
Другий Спас. Яблуневий Спас
Освячення яблук та винограду
28 серпняУспіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

За ці свята та пам’ятні дати ви зможете прочитати докладно в статтях за 2023 рік. Там все описано, що потрібно виконати на ці свята, щоб жити в здоров’ї і достатку.


15 серпняДень пам’яті першого архідиякона Стефана
22 серпняДень пам’яті євангеліста, апостола Матвія
27 серпняДень пам’яті пророка Міхея
29 серпняДень пам’яті створення Нерукотворного образа Господа нашого Ісуса Христа

За ці пам’ятні дати ви зможете прочитати в статтях за 2024 рік, що знати, як звертатися до цих святих для вирішення своїх проблем.

В цьому році я розповідаю про святих землі Української, їх дуже багато. В цій статті я розповім про дні пам’яті святих в серпні місяці.


8 серпня

День пам’яті преподобного Мойсея Угрина, Печерського у Ближніх печерах



Блаженний Мойсей був за походженням угорець. Народився він у 983 році. Князь Володимир запросив цілий ряд проповідників з Угорщини, серед яких були і три брати Угрини: Мойсей, Георгій та Єфрем. Вони були вихідцями із знатного роду, виховані в православній вірі і отримали високу освіту на той час.


Прибувши до Києва, всі троє потрапили на військову службу до князя Бориса. За хоробрість вони були відзначені високими нагородами. Під час війни загинув князь Борис і його воїн Григорій, брат Мойсея, він своїм тілом закривав князя. Їх прокололи списами. Другий брат Єфрем покинув військову справу і заснував Борисо-Глібський монастир.


Після битви Мойсей один залишився живий і прийшов у Київ до Предислави, сестри князів Бориса і Гліба.


Йшли міжусобні війни князів і коли Святополк при підтримці свого тестя польського короля захопив владу, то Мойсея заарештували. Повертаючись до Польщі король забрав сестер Бориса та Гліба і Мойсея. Воїни вели Мойсея, пов’язанного за руки і ноги металевими ланцюгами, тому що був він надзвичайно сильний і красивий. П’ять років провів він в такому становищі в темниці. Мойсей ревно молився Господу і дав обіцянку, що якщо повернеться живим, стане ченцем. Господь дав йому ще одне випробовування. Його замітила польська вдова, яка мала велике багатство та владу. Почала зваблювати Мойсея. Вона сказала, що якщо мені скоришся, то позбавишся цих мук, пообіцяла зробити його великим і славетним на всю землю польську.


Блаженний Мойсей заперечив їй: «Хто з чоловіків, послухавши жінку, змінив коли-небудь своє становище? Першочоловік Адам послухав жінку і був вигнаний з раю. Сильніший від усіх Самсон, що переміг ціле військо, спокусами жінки був зраджений і переданий іновірцям, де трагічно загинув. Соломон, що осягнув глибину премудрості, скорившись жінці, відійшов від святої віри і поклонився ідолам. Ірод, який мав безліч перемог, догоджаючи жінці, здійснив страшний гріх і відсік голову Іоану Предтечі. Тож яким чином я буду вільний, ставши рабом жінки, хоч її я ще не пізнав від дня свого народження?».


Вдова викупила його з полону, але Мойсей не виконав її нечестивого бажання, не став її чоловіком. Вдова довго вмовляла його і спокушала…


Одного разу до Мойсея за промислом Божим таємно пробрався чернець-ієрей зі Святої гори Афон і здійснив йому чернечий постриг. Як дізналася про це його жорстока власниця, то піддала Мойсея страшним тортурам і побиттю, заставляючи зняти чернечий одяг, який вже був залитий кров’ю.


Сам король Болеслав вмовляв Мойсея одружитись і відмовитись від чернецтва. Мойсей відповів словами Євангелія: «Яка бо користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душу свою загубить? Або, що дасть людина за душу свою?» (Мф., 16, 26)


На Польщу найшла велика смута, внаслідок чого було забито багато панів, у тому числі і безсоромну спокусницю.


Але жорстока жінка ще встигла здійснити своє останнє зло — оскопити преподобного.


Трохи відійшовши від страшних ран, Мойсей зібрався у дорогу і прийшов у Київ в Печерський монастир до преподобного Антонія в 1031 році.


За велику доброчесність Господь наділив преподобного Мойсея даром зцілення від плотських пристрастей.


Свою кончину преподобний Мойсей передбачив зарання, а тому 26 липня 1043 року, причастившись Святих Христових Тайн, тихо відійшов до Господа.


До святого преподобного Мойсея звертаються з проханням кріпкої віри і непідкупності, умінню вистояти від спокус життя. Бути відданим Богу і своїй справі. Прохають зцілення від хвороб, особливо від хвороби плотської пристрасті.


18 серпня

День пам’яті святителя Феоктиста, єпископа Чернігівського



У чернецтво він був пострижений ще за життя преподобного Феодосія і свій подвиг відбував там досить довго.


Він брав участь у спільній молитві печерських ченців з метою відігнання від преподобного Микити Затворника біса та виведення його із затвору.


В 1103 році він був обраний братією ігуменом Києво-Печерського монастиря, шостим ігуменом за час існування монастиря.


В 1108 році він завершив будівництво кам’яної трапезної в монастирі.  Того ж 1108 року літописець сповіщає, що стараннями і турботами ігумена Феоктиста у синодики всіх єпископів Київської митрополії  загально-церковного пошанування було внесено ім’я преподобного Феодосія Печерського. Це третє ім’я після святих Бориса та Гліба.


За ігуменства Феоктиста, 11 лютого 1111 року в Києво-Печерському монастирі сталося дивне знамення: від землі до неба з’явився стовп вогняний, блискавки освітили землю, а о першій годині ночі прогримів страшний грім. Вогняний стовп стояв над новозбудованою трапезною, потім перейшов на храм і став над гробом Святого Феодосія, а далі, повернувся на схід і став невидимим. Преподобний Нестор говорить, що це був не вогонь і не стовп, а образ ангельський. Бо ангел так і являється: то стовпом вогняним, а то полум’ям. Як сказав пророк Давид до Господа: «Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами Своїми — вогненне полум’я» (Пс, 103, 4).


12 січня 1113 року ігумен Феоктист був висвячений на єпископа Чернігівського. За часів його десятирічного служіння у Чернігові сталося багато див, багатьом людям він допоміг найти істинний путь.


1 серпня 1123 року, коли князь Давид лежав на смертному ложі, присутній там єпископ Феоктист, наказав всім молитися. Якраз тоді у відчинене вікно влетів білий голуб і сів на груди князя. А як тільки князь помер, голуб тут же вилетів. За звичаєм князя повинні поховати в той день, коли відспівували, але домовина не була готова, хотіли перенести похорон, але сталось диво. Сонце зупинилося на небі і не заходило, доки князь не був похований.


Єпископ Феоктист недовго був в розлуці з князем. Він помер через 5 днів після князя, тобто 6 серпня. Поховали його в Києво-Печерському монастирі.


До святителя Феоктиста звертаються з проханням дати розуміння віри, щоб стійко боротися з єрессю і сатанізмом. Щоб бути непохибним в своїй вірі і боротьбі. Прохають зцілення від хвороб, достойного життя в цьому світі і царства небесного у потойбічному житті.

Промовляють і свої особисті прохання.


30 серпня

День пам’яті преподобного Аліпія, іконописця Печерського



В 1083 році з Константинополя були направлені іконописці для оздоблення новозбудованого Свято-Успенського собору в Києво-Печерському монастирі. В цій справі брав участь художник Аліпій, який з юних літ виховувався при монастирі. Робота з грецькими майстрами була для нього великою школою, але в майбутньому він перевершив своїх наставників.


Під час розпису собору відбулося велике і предивне чудо. Ангельськими руками в вівтарі написалася ікона Пресвятої Богородиці. Від її образу випромінювалося чудесне небесне світло, що було яскравіше за сонячне. Потім з уст Пречистої вилетів білий голуб і попрямував до ікони Спасителя і влетів в Його Божественні уста. Присутні греки-іконописці були зачаровані побаченим. А Аліпій зрозумів, що у вигляді голуба цей собор осінив Святий Дух і тепер в ньому перебуває особлива Благодать Божа.


Після розпису собору Аліпій прийняв постриг. Він був дуже працьовитий, лише Божа служба у храмі його відволікала від іконопису. Аліпій малював ікони для Святої обителі. Дізнавшись, що в якомусь храмі є старі ікони, брав їх до себе на реставрацію та оновлював. Приймав замовлення від жителів Києва на створення ікон.



А ще в преподобного відкрився дар цілительства. Якось прийшов хворий на проказу сповідався Аліпію, а потім преподобний довго розповідав  про спасіння душі, змастив всі його рани і обличчя фарбами, котрими малював ікони, причастив його і повелів умитися водою. Минуло небагато часу і хворий повністю видужав.


За своє життя Аліпій написав безліч ікон і зцілив багато людей.


Один боголюбивий киянин за свої гроші збудував храм і вирішив замовити ікони у преподобного Аліпія. Він передав гроші та дошки для ікон через ченців, далеко не благочестивих. Коли прийшов час забирати ікони,  замовник почав вимагати від Аліпія, а той нічого не знав. Коли ігумен наказав принести хоча б дошки, то всі присутні були вражені: на них сяяли дивні зображення святих.


Лжесвідків охопив справжній жах і вони у всьому зізнались, що гроші вкрали, їх ігумен вигнав із обителі.


Якось у Києві під час страшної пожежі, коли згорів майже весь Поділ, згорів і храм, в якому було сім ікон намальованих Аліпієм. Після пожежі всі ікони були знайдені неушкодженими.


Один священик замовив ікону в храм до свята Успіння Богородиці. Проходив час, а замовлення не було виконано через важку хворобу Аліпія.  Замовник обурився і пішов. Коли замовник пішов, Аліпій побачив як світло-русий юнак став малювати ікону, так гарно і швидко, що преподобний  зрозумів: до нього на допомогу прийшов Божий ангел.



Тим часом священик, замовник ікони, всю ніч провів у великій печалі. Ранком, коли він відчинив храм, то побачив ікону незвичайної краси, яка стоїть на своєму місці. Щасливу новину він повідомив ігуменові. Вони прибули до Аліпія.


На жаль, той уже був при смерті, але встиг розповісти їм історію з ангелом. Він сказав, що Божий ангел і зараз стоїть рядом з ним та готовий забрати його душу.


Преподобний Аліпій тихо спочив того ж дня, 17 серпня 1114 року, на другий день після Успіння. На правій руці його три перші пальці складені прямо, а два інші притиснуті до долоні.


До преподобного Аліпія звертаються з проханням кріпкої віри в Бога і розуміння Святого Писання. Бачити той, потойбічний світ, через ікони, як через вікно. Прохають зцілення від хвороб, щастя. Прохають захисту для себе і своїх близьких. Прохають наставити дітей на істинний шлях віруючих, привчити до праці.


Виголошуються і свої особисті прохання.


Отець Юрій 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Повернутись до верху